Репертуар

Вгору по річці

за мотивами оповідання Ф.С. Фіцджеральда «Загадкова історія Бенджаміна Баттона», на музику Олександра Родінабалет на 1 дію

Тривалість: 0:27 (27 хв)
Дії: 1
Вік: 12+
Постановка: Раду Поклітару — заслужений діяч мистецтв України

Прем’єра вистави відбулася 25 квітня 2017 року

Йти проти течії, та ще й з дитинства, буває настільки важко, що в якийсь момент хочеться купити собі нове життя. Так і зробив головний герой цієї вистави, який народився 70-річним бородатим дідом і живе назад - по-старечому розумний, із зашкарублим тілом, і одночасно по-дитячому безпорадний у всьому, що стосується взаємодії з людьми.

Дуже непросте завдання для артиста - за 27 хвилин показати послідовну трансформацію людини від глибокої старості до дитинства. На відміну від першоджерела - розповіді Скотта Фіцджеральда «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» - у постановці Раду Поклітару замість 4-х поколінь Баттонів-чоловіків більше дії віддано жінкам. Дружина головного героя, дочка (доросла і маленька), коханка (дует з якою - одне з найкрасивіших місць вистави) і онука - цілий жіночий світ, поруч із яким життєвий виклик і самотність центрального персонажа проступають ще гостріше.

Ось вже правда, «блаженний, хто змолоду був молодий»: за стражданнями героя спостерігає Людина в чорному - чоловік, якого немає в оповіданні Фіцджеральда. Це хтось, хто тримає в руках шанс героя переграти все наново. Ця містична фігура в довгому плащі, здається, не має віку ані людського, ані історичного (по одягу інших легко впізнається час розквіту індустріальної епохи), входить на сцену через двері, за якими сліпуче світло, і надає сюжету зовсім іншого масштабу. Герой поцілує Людині в чорному руку і продасть своє життя, щоб прожити його по-іншому.

Та змінити йому не вдасться нічого. Навіть Людина в чорному не має влади над особливим жеребом героя - знову старого, потім зрілого і молодого чоловіка і нарешті знову хлопчика, який з останніх сил кричить в стовпі щільного сценічного диму. Ця вистава - дуже незвичайна розгортка старовинного жанру vanitas, який алегорично представляє марноту суєтних претензій на владу над долею.

Прем'єра вистави відбулася 25, 26 квітня 2017 року

Про виставу

Прем'єра вистави відбулася 25 квітня 2017 року

Раду Поклітару

Мене давно приваблював сюжет «Історії Бенджаміна Баттона», як основа для створення балетної вистави. Виклики, які розповідь про життя людей, що проживають його назад, диктує постановнику й виконавцю головної ролі, здаються, на перший погляд, нездоланними, та… Що може бути цікавішим від творчих завдань, котрі практично не можливо виконати?

То ж, у лібрето моєї вистави можна побачити не лише сюжетні алюзії оповідання Скотта Фіцджеральда, а й відголоски великого «Фауста» Гете. При цьому, «Вгору по річці» - абсолютно авторська оповідка, тому що специфіка сучасного танцю не дозволяє зробити хореографічний підрядник літературних першоджерел. Я щасливий, що для роботи над виставою зміг зібрати чудову команду:

Композитор Олександр Родін, котрий написав свій емоційний струнний квартет, який став музичною партитурою балету;

Художник костюмів Дмитро Курята, який уже створив декілька вистав для театру «Київ Модерн-балет». Ці вистави стали справжніми бестселерами, котрі вподобали глядачі України й інших країн;

Художник Олександр Друганов, автор відеоряду, котрим супроводжується вистава «Вгору по річці», створив для нашого театру чаруючий світ балету «Перехрестя», який став справжньою подією в культурному житті Києва