Жізель

Цією виставою відзначено 10-ліття театру «Київ Модерн-балет». Раду Поклітару попереджає: «Моя Жізель не мила пейзанка, а знедолене дитя великого сучасного міста». Додамо: міста агресивного, доволі зламаного й темного. Тут багато хто ходить в рванні й пише на стінах, трохи менше хто їздить на ревучих блискучих мотоциклах, і зовсім нема де розмістити те дивне, чим живе Жізель: надзвичайно красиву любов, так само пронизану світлом, безкраю й недосяжну, як море.

Проте на боці дівчини музика: від початку до кінця класична балетна партитура Адольфа Адана, у якій ми миттєво впізнаємо струнку й пружну гармонію не такої вже й стародавньої доби. На це постійне й сильне ніби внутрішнє звучання Жізелі відгукується один з хлопців з мотоциклом. Проте він ще не дуже подорослішав для відповідальності за міцні стосунки. А от Жізелі наодинці з усім, що її оточує, сил боротися за свою любов бракує. І вперше від зламу її врятовує затьмарення, а вдруге, коли інший юнак - той, кого вона кохає - несподівано знаходить її в борделі й намагається визволити, - яскравий спалах світла над недосяжним морем, піднесений і трагічний.

Задля цього непростого сюжету артисти навчились танцювати на екстремально високих підборах, а майстер перукарського мистецтва Віктор Задворний створив неповторні зачіски, здатні витримувати «торнадо» сценічних навантажень.

Прем'єра вистави відбулася 9, 10 квітня 2016 року