Болеро_Дощ

Як тільки не вирішували хореографи лавиноподібне наростання цієї знаменитої музики! Протистояння двох чоловіків, на основі сучасної стилізації іспанського танцю; одна жінка в оточенні кількох чоловіків; нескінченні лінії кордебалету - здається, вже є все. Проте досі ще не було такого, щоб сплутані і зв'язані темними гамівними сорочками люди, побачивши стрімкий летючий біг вільного одинака, знаходили стільки різних способів випростатись звідти й спробувати рухатись по-своєму. Адже всі, хто тут є - унікальні й красиві. Але що у них з цього вийде? Ставати самими собою - не таке вже й просте завдання, навіть якщо маєш сильне бажання і купу енергії.

Двадцять хвилин цієї вистави дуже виснажливі для артистів. Робити енергійні па та хитромудрі підтримки, бігти з криком, тягати або утримувати одне одного без пауз доводиться усім - окрім того, ефектного вільного одинака, котрий якимось чином заробив собі перепочинки. Є момент, де всі разом струнко вистрибують вгору, падають й прокочуються на спині й миттєво підіймаються, аби вистрибнути знов, а на підлозі залишаються вщент мокрі відбитки їхніх спітнілих спин. Це вражає.

За правилами сучасної режисури, кожну мить сценічного часу треба навантажувати дією, навіть ще до того, як почнеться музика. А також після того, як вона закінчиться й артисти вийдуть на уклін до глядачів. Вистава завершується лише тепер.

Прем'єра вистави відбулася 3 жовтня 2007 року